Моє робоче місце

Тиждень хімії у школі (фото)

Стендова доповідь (фото)

Учнівський проект "Нітрати."

Учнівський проект "Нітрати.

Проблема вмісту нітратів у продуктах харчування"

Аналіз нових підходів до викладання природничих наук, які пропонують учені та педагоги-практики, свідчить про те, що зниження інтересу підлітків до природознавства – загальна проблема шкільної освіти. Прийнято вважати, що головним завданням у вивченні природничих наук є розгляд наукових уявлень і законів. Але часто після закінчення школи здобуті знання забуваються і не мають теоретичного та практичного застосування. Тому для вчителя дуже важливо перетворити учня на активного суб'єкта процесу навчання, який уміє висувати гіпотеза, формулює висновки. Учням дуже важливо освоїти таку групу методів природознавства, як аналітичні, синтетичні й експериментальні, усвідомити практичний узаємозв'язок з навколишнім світом.

Цілі: формувати інтерес до вивчення хімічної науки; забезпечити особистісно орієнтований характер навчання; сприяти розвитку творчих дослідницьких здібностей учнів; виробляти в учнів навички грамотного поводження з хімічними речовинами під час проведення практичних робіт дослідницького характеру, які мають прикладну спрямованість; формувати творчу активну особистість, здатну до самопізнання, само вивчення й самореалізації; навчити встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити узагальнення, самостійно застосовувати й систематизувати набуті знання, фіксувати та пояснювати результати дослідів, створювати дослідницькі проекти, вивчати й освоювати проектні технології; виховувати свідоме ставлення до власного здоров'я, а також до здоров'я суспільства в цілому.

Методи: експериментальний;метод проектів, стендова доповідь.

Методичне обґрунтування вибору методів

Вибрані методи покликані розширити й поглибити уявлення про хімію як найважливішу практичну природничу дисципліну; розкрити значення хімії в повсякденного житті; розвивати навички експериментальної та самостійної роботи, спостережливість, точність та акуратність, бережливе ставлення до реактивів і приладів у лабораторії; навчити учнів самостійно критично мислити, міркувати, використовуючи відомі їм факти, закономірності науки, робити обґрунтовані висновки, приймати самостійні аргументовані рішення; навчити працювати в команді, сумлінно виконуючи взяті на себе обов'язки. Отже, мета обраних методів – формування творчої активної особистості.

Людству в період загострення екологічних проблем необхідно змінити погляд на себе, природу й те, що вона робить, як і заради чого. Перед людиною постає завдання не лише зберегти природу, а й зберегти себе. Сьогодні ми опинилися на порозі найважливішого етапу виживання. Ми власними зусиллями понівечили навколишнє середовище. Ми власними зусиллями руйнуємо своє здоров'я. Сьогодні вивчення хімії слід піднести до рівня нової свідомості, творчої діяльності, зміст якої такий: "Людино! Створи себе та природу за принципами гармонії, істини, добра та краси".

Практичний матеріал, зібраний та опрацьований учнями, поглиблює знання про забруднення й отруєння живої і неживої природи хімічними речовинами в разі їх невмілого використання, підводить до думки, що повноцінне харчування, здоровий спосіб життя та екологічно чисте довкілля є основою їх здоров'я.

Фотоматеріали "Відкритий урок у 10 класі"

МАТЕРІАЛИ НА КОНКУРС «УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2015»

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ 

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

МАТЕРІАЛИ НА КОНКУРС «УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2015»

Впровадження особистісно орієнтованих технологій на уроках хімії шляхом активізації пізнавальної діяльності учнів

Сагадюк Наталія Іванівна

вчитель хімії

Теофіпольського НВК

«Загальноосвітня школа

І ступеня-гімназія»

Теофіпольського району

Хмельницької області

  2015

  

Опис досвіду

з реалізації проблеми

„Впровадження особистісно орієнтованих технологій

 на уроках хімії

шляхом активізації пізнавальної діяльності учнів”

Впровадження особистісно орієнтованих технологій на уроках

хімії.

„Метою особистісно орієнтованого навчання є процес психолого-педагогічної допомоги дитині у встановленні її суб’єктивності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвого самовизначення. Особистісно орієнтований підхід поєднує виховання та освіту в єдиний процес допомоги, підтримки, соціально-педагогічного захисту, розвитку дитини, підготовки її до життєво творчості. Навчальний процес повинен бути насичений не лише знаннями, які повинен засвоїти учень, а й розумінням”

Н.А.Леонтьєв

Основною метою сучасної школи є розвиток особистості, виховання громадянина, формування в учнів уміння самоосвіти. Учитель в процесі навчання має створити умови для формування у школярів обов’язкових загальноосвітніх знань та умінь, розвитку їхніх творчих здібностей, виховання високої моралі, готовності до праці. У цьому навчанні  по-новому розглядається роль учителя – він уже не хазяїн долі учня, а його зацікавлений, доброзичливий помічник. Учні набувають більшої самостійності, краще усвідомлюють мету й результати своєї праці, вони є не об’єктом, а суб’єктом навчальної діяльності.

         Особистісно орієнтоване навчання я розглядаю як таке, що :

-         забезпечує розвиток і саморозвиток особистості учня;

-         надає кожному учневі, орієнтуючись на його здібності, інтереси, ціннісні орієнтації і суб’єктивний досвід, можливість реалізувати себе в навчальній діяльності;

-         створює умови для виявлення пізнавальної активності учнів.

Загальна мета особистісно орієнтованого навчання конкретизується вчителем на уроці. Вбачаю такі способи цієї мети :

-         використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, орієнтованої на конкретного учня;

-         створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу;

-         стимулювання учнів до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, одержати неправильну відповідь;

-         підтримка учня у його бажанні знаходити свій спосіб роботи (розв’язування задачі), аналізувати роботу свою та інших учнів на уроці;

-         створення педагогічних ситуацій на уроці, що дають змогу кожному учневі виявити ініціативу, самостійність у роботі, створення умов для природного самовираження учня.

Особистісно орієнтоване навчання реалізується в межах кожного уроку завдяки: проблемним творчим завданням; при обговоренні з дітьми наприкінці уроку не лише для того, „що ми дізналися”, а й для того, що сподобалося (не сподобалося) і чому, що б хотілося виконати ще раз, а що – зробити по-іншому; оцінюванні відповіді учня й аналіз того, як учень міркував, чому помилився.

Не просто домогтися, щоб усі учні працювали на уроці, до того ж охоче, із цікавістю, результативно. Тому я вважаю, що потрібно створювати такі умови навчання, за яких кожен учень міг би працювати на уроці відповідно до рівня загальної підготовленості на сьогоднішній день. Для учня, який не встигає, - лише посильне завдання, щоб, виконавши його, він побачив позитивну перспективу в навчанні. А тому учневі, який добре знає навчальний матеріал, можна запропонувати завдання творчого характеру.

         Намагаючись урізноманітнити форми класичного уроку, я використовую нові нетрадиційні форми та методи засвоєння учнями знань. Велику увагу приділяю таким урокам,  як урок-подорож, урок-брейн-ринг, уроки-лекції, семінари тощо. Поглиблення знань за рахунок між предметних зв’язків відбувається на інтегрованих уроках, уроках-панорамах; розвиток творчості учнів, реалізація їхніх потреб у спілкуванні – на уроці-пресконференції; реалізація науково-пошукової, експериментальної роботи учнів – під час захисту рефератів, виконання творчих завдань; контроль знань – на уроці-консультації, уроці-заліку. Така форма роботи допомагає учням повніше виявити свою індивідуальність, позбутися страху перед опитуванням, відчути інтерес до уроку й навчання в цілому. Зростає й інтерес вчителя до таких нестандартних уроків, оскільки вони спонукають його до творчості.

Інтерактивні технології навчання як засіб впровадження

особистісно орієнтованих технологій на уроках хімії

Сьогодні існує багато форм і методів навчання хімії, що орієнтовані на краще засвоєння учнями навчального матеріалу, підвищення якості вмінь та навичок. Але для досягнення цієї мети необхідно будувати урок таким чином, щоб він був не лише цікавим, але й не перевантаженим для учня. Інтерес учнів до уроку та його ефективність зростають, коли поряд із класичними методами широко використовуються інтерактивні форми навчання, такі як : робота учнів у парах, групах,  навчальні ігри.

На мою думку, головна функція вчителя при груповій навчально-пізнавальній діяльності учнів полягає в організації співробітництва учнів у групах. Таке співробітництво передбачає: 1) розподіл обов’язків між учнями; 2) аналіз завдання, взаємообмін інформацією; 3) взаємодопомога, взаємоперевірка і взаємооцінювання один одного. Вчитель повинен дбати про високий навчальний потенціал кожної групи. Для цього доцільно добирати диференційовані завдання, враховуючи навчальні можливості кожного учня. Важливе значення у ході уроку мають взаємостосунки вчителя з учнями. Надмірна строгість вчителя впливає на ефективність роботи учнів. Тому вчителеві необхідно вибрати такий оптимальний стиль взаємостосунків, щоб продуктивність праці учнів була найвищою.

На ефективність групової діяльності впливають також стосунки між учнями в групі, а також відносини між групами в класі. Важливо, щоб учні допомагали один одному в навчанні, взаємоперевіряли завдання один в одного, пояснювали незрозуміле у навчальному матеріалі. Якщо на уроці атмосфера взаємодопомоги, то це створює умови для ефективного засвоєння знань і для формування позитивних якостей в учнів.

Робота кожної групи оцінюється на засіданні групової ради класу. Враховуються думки учнів-асистентів та вчителя.   

Переконуюся, що групова  робота на уроці – це форма організації навчання на основі співробітництва зі спільною навчальною метою і чітко розподіленими завданнями для кожного. Робота учнів на уроці в групах чи парах заохочує до спілкування між дітьми, уважного ставлення один до одного, допомоги. Спільно виконане загальне завдання, внесення посильного доробку у працю свого колективу, захоплення від спілкування  в процесі спільної праці – це створює комфортні умови для кожної дитини, щоб навчальна діяльність позбулась негативного психологічного напруження і перетворилась у радісний , цікавий процес.

Різновидом групового обговорення є технологія „мікрофон”. Її можна використовувати як на етапі актуалізації та коригування знань учнів, так і під час узагальнення матеріалу. Ця технологія дозволяє кожному дуже швидко відповісти на поставлені питання або висловити свою думку чи позицію. Для цього я даю учням невелику вказівку, що виконує роль мікрофона. Я ставлю запитання, а учні, передаючи один одному „мікрофон”, відповідають на них. Учні повинні говорити швидко й лаконічно. Під час використання цієї технології відповіді не коментуються й не оцінюються. Іноді цей прийом поєдную з роботою „незакінчені пропозиції”. Наприклад, у 7-му класі, вивчаючи тему „Основні хімічні поняття”, пропоную учням за варіантами заповнити таку картку :

1.     Дрібна частка речовини – це ... .

2.     Речовина, що складається з атомів одного хімічного елемента, називається ... .

3.     Певний вид атомів називається ... .

4.     ... води складаються з ... Оксигену та ... Гідрогену.

5.     Гниття м’яса – це процес, тому що в результаті утворюються ...

6.     Скошена трава, звалена в стіг, швидко нагрівається і ... , а звалена в яму, утрамбована й закрита шаром землі, зберігається ... .

Технологія групового навчання, як одна із інтерактивних технологій, може бути використана як на уроках засвоєння нових знань, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок. Така робота в парах, як „одна-дві-усі разом”, „міркувати, працювати в парі, обмінюватися думками”, „один проти одного”, дуже ефективна на всіх етапах навчання учнів. Вона дає учням час поміркувати, обмінятися ідеями й лише потім висловити свої ідеї класу. Це сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлювати свої думки, ідеї, критичного мислення, вміння переконувати й обстоювати свою думку.

Одна з таких робіт, яку я практикую на уроках, - це робота з текстом. На таку роботу дається суворо визначений час. Учні повинні прочитати текст і проаналізувати його. Під час читання на полях вони ставлять олівцем замітки: якщо матеріал відомий – „+”, якщо ні – „ – ", якщо виникло запитання – „?”. Потім у парах аналізують цю інформацію та формулюють запитання, що викликали в них утруднення, вчителю або класу. А потім цей матеріал обговорюється в класі, вчитель відповідає на запитання, які виявилися найважчими.

Під час роботи в парах учні можуть перевірити знання один одного, провести й проаналізувати експеримент. На таку роботу також дається суворо визначений час, після закінчення якого кожна пара представляє результати своєї роботи, учні обмінюються своїми ідеями з усім класом. Школярам подобається така технологія, як „один проти одного”, коли кожна пара готує завдання для іншої пари. Таку технологію можна використовувати у всіх класах. Наприклад, у 8-му класі під час вивчення теми „Основні класи неорганічних речовин” я пропоную одній групі скласти ланцюжок реакцій для іншої групи із запропонованого набору речовин (Zn, ZnO, Zn(OH)₂, ZnCl₂) або (C, CO₂, H₂CO₃, CaCO₃), після чого групи, отримавши генетичний ланцюжок, повинні написати рівняння реакцій. Таку роботу проводжу і в 10 та 11 класах під час узагальнення знань про основні класи органічних речовин і генетичного зв’язку між вуглеводнями.         

         Під час групової навчальної діяльності учнів ефективним є використання проблемних запитань, успішне виконання яких свідчить про рівень засвоєння учнями матеріалу. Проблемні запитання використовуються на етапах узагальнення знань з певного розділу з теми, активізації пізнавальної діяльності учнів, на уроках розширення та застосування набутих знань.

         На уроках хімії я часто використовую проблемні запитання, які спонукають учнів до мислення, розвивають логічну думку, міркування, формують загальні уміння і навички.

Як відомо, суб’єктами навчальної діяльності є учні, а ми, вчителі,  лише вчимо керувати нею, а отже самостійно її здійснювати, бо це є основою особистісно-орієнтованого навчання. Тому вважаю, що одним з ефективних засобів розвитку особистості учнів на уроках хімії є ігри.

Гра  - це особливо організоване заняття, що вимагає напруження емоційних і розумових сил.  Гра завжди передбачає прийняття рішень. Бажання вирішити ці питання загострюють розумову діяльність гравців. Кожна гра розвиває цілий спектр різноманітних здібностей, позитивних якостей школярів: навички співпраці, терпіння, вірність, доброту, а головне – вміння брати на себе відповідальність за свої вчинки, ініціативу та здійснювати самостійний пошук.

Гра – це не лише творчість, але й велика праця. Ігрова модель навчання сприяє не тільки реалізації дидактичних цілей, але й розвитку зосередженості й самостійності мислення. Рольова гра – це активна робота учнів упродовж всього уроку, що змушує переосмислювати досліджуваний матеріал, використовувати його в аргументації своєї позиції, представляти зв’язок досліджуваного питання з реальністю.

         Ігри можна використовувати не лише для відпочинку та розваг : з їх допомогою дуже легко змінювати хід уроку. Використання гри під час навчання хімії сприяє мимовільному запам’ятовуванню  матеріалу і формуванню міцних знань та навичок. Вона, з одного боку, сприяє активізації емоцій та емоційної пам’яті, з іншого – містить необхідний для навчання матеріал . Гра є гарним матеріалом для уведення, закріплення та подальшої активізації дій учнів з навчальним матеріалом. Рольову гру можна використовувати як на початку, так і наприкінці вивчення теми. У першому випадку з її допомогою можна наочно представити проблему, вона буде відправною точкою для вивчення нових питань. Проведення гри наприкінці вивчення теми дозволяє закріпити знання, більш глибоко осмислити й узагальнити матеріал.

         Арсенал інтерактивних ігор досить великий. Кожна гра відбувається за визначеною схемою. Сюжетно-рольові ігри передбачають добір і комбінування знань не лише з хімії, але й з інших предметів, а також розвиток уміння учнів використовувати ці знання. Прикладами сюжетно-рольових ігор є судові слухання, як, наприклад, „Суд над Етанолом”, „Суд над металами”; диспути, пресконфереції, ділові ігри. Під час проведення узагальнюючих уроків я практикую такі ігри, як КВК або „Перший мільйон”. Розвитку розумової діяльності учнів сприяють тренувальні ігри, такі, як : „Естафета”, „Хімічна змійка”, „Снігова грудка”, „Хто швидше”, „Хто зайвий”, розгадування та складання кросвордів.

         Рольова гра, просто гра або ігрова ситуація на уроці – це надзвичайно цінний метод навчання хімії, оскільки стимулює процес мислення і спонукає до творчості, допомагає учням розвивати та застосовувати на практиці знання і  вміння, формує мотивацію до навчання. Така методика підвищує інтерес учнів до занять, робить їх навчання цікавим, змістовним і творчим. Крім цього, рольові ігри сприяють реалізації міжособистісного спілкування учнів на уроці, допомагають сформувати учнівський колектив, включаючи в активну діяльність сором’язливих.

         У своїй практиці я використовую ігри для відпрацювання навичок, під час опитування за великим текстовим матеріалом, узагальнення знань. Наприклад, гра учнів 7-х класів використовується для контролю знань з теми „Повітря”. Матеріал про склад повітря, горіння, охорону повітря від забруднення – нескладний для самостійного вивчення, тому учні можуть опрацювати його вдома. Грають три команди (три ряди учнів). Від кожної команди виходить капітан, проводиться жеребкування черги. Далі капітани по черзі дістають картки із запитаннями і зачитують їх. Якщо відповіді в команди немає, право відповісти поза чергою має інша команда.

Приклади запитань

1.     Що таке повітря?

2.     Які гази входять до складу повітря? Вкажіть їх вміст.

3.     Який учений установив склад повітря?

4.     Чому вміст кисню в повітрі практично сталий, хоча всі живі істоти його поглинають під час дихання?

5.     Чим різниться повітря над лісом і над великим містом?

6.     чим відрізняється горіння речовин у кисні від їх горіння в повітрі?

7.     які чинники сприяють процесу горіння?

8.     які ви знаєте способи гасіння одягу, що спалахнув на людині?

9.     Що таке повільне окислення, самозапалювання?

10. які речовини забруднюють атмосферу?

11. як можна захистити повітря від забруднення?

Гру „Реакція” проводжу для відпрацювання вмінь складати рівняння реакцій і визначати їх типи. На картках записано рівняння реакцій, розрізані по знаку рівності, тобто праві й ліві частини рівняння. Учень повинен правильно скласти рівняння, підібравши відповідні картки

Гру для ерудитів(10 -11 класи) „Що? Де? Коли?” проводжу за запитаннями.

Під час перевірки знань хімічних елементів, формул кислот і назв солей я використовую технологію „снігова грудка”. Клас поділяється на три команди (по рядах). Кожна команда одержує перфокартку. Кожен учень повинен заповнити клітинку й швидко передати іншому. Виграє та команда, яка першою виконає завдання.

         Для колективного обговорення використовую технологію „мозковий штурм”. Кожному надається можливість висловитися, всі ідеї приймаються і не критикуються. Така технологія спонукає учнів до вияву творчості, дає їм можливість вільно висловлювати власні думки.

 Інтерактивні форми навчання, такі як : робота учнів у парах, групах,  навчальні ігри мають  значні переваги порівняно з іншими методами, а саме:

1)     допомагають створювати на уроці умови для формування позитивної мотивації учіння школярів;

2)      дають можливість здійснювати диференціацію навчання;

3)     сприяють виробленню умінь співпрацювати з іншими учнями;

4)     забезпечують високу активність всіх учнів;

5)     реалізують природнє прагнення школярів до спілкування, взаємодопомоги і співпраці;

6)     підвищують результативність навчання та стимулюють розвиток школярів.

Використовуючи різноманітні ігри, роботу в групах, парах на уроці, я намагаюся створювати атмосферу довіри, уваги, взаємоповаги, атмосферу, яка б сприяла співробітництву, розумінню й доброзичливості, що буде дійсно сприяти підвищенню інтересу до хімії, у результаті чого в учнів з’являється бажання одержувати знання

Особистісно орієнтоване навчання хімії методами самостійної та індивідуальної роботи учнів

Підвищення успішності учнів, формування в них стійкої системи знань, розвиток творчих здібностей здійснюється також через самостійну та індивідуальну роботу учнів.

Система самостійної та індивідуальної роботи з хімії повинна сприяти вирішенню визначених програмою навчально-виховних завдань: ознайомлення з основами хімічної науки, розвитку логічного мислення, допитливості, інтересу, підготовці до самоосвіти в галузі хімії, професійній орієнтації, екологічній освіті тощо.

Самостійну роботу учня розглядаю як залучення його до самостійної пізнавальної діяльності, в основі якої лежить розумова праця, що привчає покладатися на власні знання та вміння. Наприклад,  навчальний матеріал, поданий в опорній схемі, таблиці, конспекті тощо, повинен закріплюватися виконанням завдань самостійної роботи, які логічно доповнюють, розширюють, поглиблюють його, тому, що такий дидактичний матеріал –це концентрована інформація, що допомагає учневі виокремити основне, запам’ятати та відтворити його, усвідомити, спланувати способи дій. Використання цих засобів належить до репродуктивних методів навчання, виключно ними не можна спонукати учнів до творчої діяльності. Тому ще одним  кроком до розвитку вміння творчо здобувати знання є оволодіння досвідом самостійної роботи. Проте, коли новий матеріал складний, то завдання для самостійної роботи аналогічні зразкам, поданим в опорних.

В інших завданнях для самостійних робіт пропонується скласти формули речовин, дати їм назви, написати рівняння реакцій за поданою схемою, написати формули речовин за назвами і розподілити за відповідними класами, розв’язати рахункові задачі, скласти рівняння окислювально-відновних реакцій, знайти окисник і відновник та ін. Окрім тренувально-навчальної функції, самостійні роботи допомагають учневі оцінити свій рівень навченості, обізнаності з теми, виявити недоліки. Якщо учень пропустив урок, то за допомогою тексту підручника, опорного матеріалу і самостійної роботи він зможе опрацювати тему самостійно.

На всіх ступенях залучення дітей до самостійного одержання знань особливу увагу  приділяю навчанню дітей працювати з довідковою літературою. Учні складають конспекти, тези. Для цього розроблені пам’ятки: „Як писати реферат”, „Як складати конспект”, „Як написати тези”, „Як користуватися навчальною додатковою і довідковою літературою”

Сучасна педагогіка стверджує, що самостійність — це моральна якість особистості, яка виявляється в прагненні без допомоги наставника проникнути у зміст навчального матеріалу. тому я прагну розвивати в учнів мислення, самоконтроль, привчати долати труднощі, самостійно справлятися з більш важкими завданнями, а також виявляти ініціативу у виборі способів і прийомів, необхідних для виконання завдання.

Більша частина уроків — нестандартні уроки: уроки-лекції, семінари, заліки, диспути, лекції, які вимагають особливої підготовки. На таких уроках учні можуть діяти самостійно, у них виховується відповідальність за роботу на уроці.

Індивідуальна форма навчання застосовується і під час виконання таких домашніх завдань: підготовка повідомлень, рефератів, узагальнення відомостей. У процесі такої форми навчання учні діють і мислять самостійно. Внаслідок цього підвищується якість засвоєння ними знань, бо мобілізується їхня увага, підвищується інтерес до навчання.

Залучення учнів до індивідуального самостійного набуття знань з хімії має поєднуватися з ефективними методами навчання з боку вчителя. Так, наприклад, попередньо пояснивши новий матеріал, організувати індивідуальне навчання, даючи учневі завдання, що допоможуть йому глибше сприймати та засвоювати новий матеріал: провести спостереження, нескладний дослід, прочитати певний текст тощо.

Особистісно орієнтоване навчання ставить

 Висновок

Хімія – це наука, що є не лише основою науково-технічного прогресу, але й сприяє розвитку особистості й підвищенню культури людини. Тому вивчення хімії в школі має велике значення не лише для наукового сприйняття світу, але й, у першу чергу, для розвитку творчих здібностей учнів, уміння мислити й використовувати свої знання на практиці.

Тому сучасна педагогічна система хімічної освіти орієнтована на формування творчої особистості, вимагає вдосконалення методики викладання хімії, її модернізації з метою сприяння розкриттю природних інтелектуальних і творчих здібностей учнів. Необхідно не лише забезпечити учнів багажем знань, але й виховати інтелектуально розвинену особистість, яка буде прагнути одержати ці знання. Інтерес учня до хімії залежить не стільки від змісту предмета, скільки від переконання у важливості власне процесу навчання. Як сказав Едісон : „Найважливіша задача цивілізації – навчити людину мислити”.    Тому на своїх уроках, з метою стимулювання пізнавального ставлення до навчання, розвитку творчого, продуктивного мислення, самостійності, вміння спілкуватися один з одним я впроваджую технології особистісно орієнтованого навчання.

Особистісно орієнтоване навчання – це така форма організації  пізнавальної діяльності учнів, , що має конкретну, передбачувану  мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою необхідність, зможе розкрити свої здібності й продемонструвати знання з предмета, відчути впевненість у собі.

При особистісно зорієнтованому навчанні навчальний процес здійснюється за постійної активної участі всіх учнів. Таке навчання виключає домінування як одного учня над іншим, так і однієї думки над іншими. Під час спілкування учні вчаться бути демократичними, вмінню спілкуватися один з одним, критично мислити, приймати помірковані рішення. Учень має право на помилки й на власну думку, яка може відрізнятися від думки інших учнів і вчителя, може відкрито демонструвати свої знання та здібності.

Забезпечення органічної єдності інтелектуального та емоційного компонентів для цілісного розвитку особистості на уроках хімії  є тими необхідними складниками, наявність яких дозволяють досягти якісних перебудов у технології особистісно орієнтованого навчання.

Отже, особистісно орієнтований підхід до вивчення хімії сприяє різнобічному розвитку особистості учня, відкриваючи йому  цим самим доступ до скарбниць людської мудрості і життєвого досвіду, прискорюючи таким чином прогрес усього суспільства.

Розробка циклу уроків

 з теми :

Хімічний зв'язок і будова речовини

Урок 1

Тема уроку : Природа хімічного зв’язку. Ковалентний 

                 зв’язок

Мета уроку :  дати загальне уявлення про хімічний зв’язок; познайомити учнів

     з основними принципами утворення ковалентного хімічного      

    зв’язку; поглибити знання про поняття валентності; сформувати 

    вміння складати схему утворення ковалентного зв’язку на  

    прикладі молекули Гідрогену; виховувати в учнів самостійність і 

    творчий підхід.

Обладнання : таблиці „Типи хімічного зв’язку”, „Утворення молекул”, 

                        „Ковалентний зв’язок”, Періодична таблиця Д.І.Менделєєва.

Тип уроку :    вивчення нового матеріалу, комбінований.

Методи :         колективна робота, ділова гра „Мікрофон”, бесіда з учнями, 

                        розв’язування задач, розповідь вчителя.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Основна частина уроку

1.1.          Актуалізація опорних знань. Інтерактивна форма „Мікрофон”

Бесіда за запитаннями:

1) Яку будову мають атоми?

2) У чому полягає подібність властивостей елементів?

               3) Що спільного в будові атомів елементів одного й того ж періоду?

               4) Що спільного в будові атомів елементів однієї і тієї ж підгрупи?

1)     Які властивості характерні для благородних газів? Яким чином це пов’язано з будовою їх атомів?

              6) Що являють собою молекули благородних газів?

              7) Які ви знаєте прості речовини, що мають двохатомні молекули?

1.2.          Вивчення нового матеріалу.

         2.2. Мотивація навчальної діяльності.

1) Як пояснити утворення молекул з атомів? (Розповідь вчителя)

1)      Ще на початку ХХ століття німецький фізик Вольтер Коссель відкрив, що атоми прагнуть одержати завершені електронні конфігурації інертних газів. Щоб досягти цього, їм доводиться розмінювати свої електрони. При цьому утворюється хімічний зв’язок..

2)      Хімічний зв’язок – це сукупність сил, що діють між атомами, та приводять до утворення молекул або кристалів.

Хімічний зв’язок

             Ковалентний           Водневий                  Йонний            Металічний

3)      Хімічний зв’язок виникає в результаті змін, що відбуваються з електронами, які знаходяться на зовнішньому енергетичному рівні атомів, що з’єднуються. Ми з вами згадали, що зовнішні електронні шари атомів усіх елементів, за винятком благородних газів, не завершені. Вони можуть мати неспарені або спарені електрони. Ці електрони можуть утворювати спільну електронну густину з неспареними електронами інших атомів.

2) Які існують шляхи утворення хімічного зв’язку? (Розповідь вчителя)

Сьогодні на уроці ми з’ясуємо перший шлях утворення зв’язку між однаковими за властивостями елементами.

Знаєте, що станеться, якщо, наприклад, зустрінуться два атоми Гідрогену? Подивимося на малюнки : один мріє одержати електрон, інший нишком придивляється до зовнішнього енергетичного рівня сусіда, адже обидва мають по одному електрону на зовнішньому шарі. Як же атомам Гідрогену перехитрити один одного? По суті, навіщо хитрити? Набагато розумніше колективізуватися. Вони віддадуть по одному електрону, створять спільну електронну пару й у такий спосіб обидва атоми Гідрогену будуть задоволені – в кожного буде по два електрони на зовнішньому шарі. І, якщо вони вже уклали угоду, то не робитимуть навіть спроб обдурити одне одного. Обидва електрони справді будуть у „спільному користуванні”. Утворений таким шляхом зв’язок Д.Льюне – американський фізикохімік – назвав ковалентним неполярним зв’язком.

Хімічний зв’язок, утворений за допомогою спільних електронних пар, називається ковалентним.

Складання схеми утворення молекул водню.

Н – перший атом Гідрогену                   Н – другий атом Гідрогену

                     1s¹                                                         1s¹

      

 

                                                 

                      

                   Н ^. + Н ^.           Н ( : ) Н                  Н – Н

                                             ^{Спільна}                         Структурна

                                                     електронна пара              формула

Відбувається перекривання s-хмарин і утворюється σ (s-s) -зв’язок.

Ковалентний неполярний зв’язок здійснюється між атомами з однаковою електронегативністю. Наприклад : H₂ ; Cl ; N₂ ; O₂ .

3) Трирівневі завдання для учнів :

1)     Поясніть схему утворення азоту (І рівень).                                 

2)     Поясніть схему утворення кисню (ІІ рівень) .

3)     Поясніть схему утворення хлору (ІІІ рівень).

1.3.          Закріплення

1)     Підкресліть речовини з ковалентним неполярним зв’язком.

H₂, O₂, H₂O, Fe, H₂O₂, HF, F₂, Si, SiH₄ .

2)     Складіть схеми утворення молекул кисню та флуору.

3)     Розв’яжіть задачі.

а) Формула вищої газоподібної водневої сполуки – Р2Е. Знайдіть її відносну молекулярну масу, якщо відомо, що елемент знаходиться  в V періоді.

б) Оксид елемента ІІІ групи має відносну молекулярну масу 102. Що це за елемент?

ІІІ. Заключна частина уроку.

1.1.          Домашнє завдання

1.2.          Підбиття підсумків роботи на уроці.

Урок 2

Тема уроку :        Полярний ковалентний зв’язок

Мета уроку : познайомити учнів з основними принципами утворення 

                        ковалентного хімічного зв’язку між елементами з різною

                        електронегативністю;

                         сформувати вміння складати схеми утворення ковалентного 

                         зв’язку на прикладі хлороводню; пояснити відмінність

                         ковалентного полярного від ковалентного неполярного зв’язку;

                         виявити залежність властивостей речовини від типу хімічного 

                         зв’язку.

Обладнання : Періодична таблиця Д.І.Менделєєва, таблиця „Ковалентний

                         зв’язок”, малюнки учнів.

Тип уроку :    комбінований.

Методи:         рольова гра, бесіда, розповідь вчителя.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Основна частина уроку.

      2.1. Перевірка домашнього завдання.

      2.2. Актуалізація й коригування знань учнів.

Бесіда за запитаннями :

1.     Що являє собою хімічний зв’язок?

2.     Що є характерним для зовнішнього електронного шару атомів, які утворюють хімічний зв’язок?

3.     Який зв’язок називається ковалентним? Наведіть приклад ковалентного неполярного зв’язку.

4.     Чому молекули благородних газів, на відміну від металів, у вільному стані одноатомні?

5.     Що таке електронегативність?

6.     Яким чином змінюється електронегативність хімічних елементів у періодах, групах?

7.     У кожній парі підкресліть більш електронегативний елемент :

                  H i Cl;   C i Cl;  N i H;  S i O;  P i S.

8.     Складіть електронну та структурну формули молекул флуору, хлору. Які електрони беруть участь в утворенні хімічного зв’язку?

1.3.          Вивчення нового матеріалу.

1. Мотивація пізнавальної діяльності.

2. Проблемне питання :

Як утворюється хімічний зв’язок між різними елементами, що незначною мірою відрізняються за електронегативністю?

    3. Рольова гра.

Ведучий : Існує наука, досить близька до дипломатії. Її називають хімією. Хіміки знають про атоми все. Хто з ким у добрих взаєминах, хто кому віддає електрони, кому – байдуже показує спину. Хімія знає, як „посварити” атоми та як їх „помирити”. Загляньмо в країну Хімія. Сьогодні вихідний день, і жителі – атоми – відпочивають. Дивіться: йде атом Гідроген зі своїм електроном, а назустріч йому – атом Флор із сімома електронами.

Гідроген : Доброго дня, сусіде. Я бачу, ти вийшов на прогулянку з електронниками. Які вони в тебе спокійні, не те, що мій.

Флуор : А що сталося з твоїм електроном?

Гідроген : Він занудився. У нього немає пари для ігор. Чи не відпустиш ти свої електрони до мене погостювати?

Флуор : Я гадаю, мої електрони завдадуть тобі багато клопоту, до того ж вони такі домосіди. Правда, останнім часом вони теж турбують мене, тому, що для ігор їм  не вистачає саме одного електрона. Може, ти віддаси мені свій електрон на виховання? Він, я бачу, зовсім замучив тебе своїм неспокійним характером.

Гідроген : Шановний Флуоре! Ти ненаситний! Тобі мало семи електронів, ти хочеш узяти ще й мій! Ні, цього не буде! Правда, мій електрон не дає мені спокою, але я не віддам тобі його назовсім. А знаєш, давай зробимо так: я віддам тобі свій електрон, а ти віддаси  один зі своїх семи електронів . і вихованням цих електронів  ми будемо займатися разом. Вони будуть гостювати й у мене, і в тебе. І вовки ситі, і вівці цілі! Тоді в тебе буде вісім електронів на зовнішньому шарі, й ти одержиш завершену конфігурацію благородного газу Неону, а в мене буде два електрони, і я стану схожим на Гелій.

Флуор : Я згоден. Один мій і один твій. Так ми збережемо своє обличчя й не перетворимося на Йони.

Ведучий : Пане Гідрогене! Ви добре подумали? Флуор дуже агресивний. Недарма він одразу погодився. У вас вийшла спільна електронна пара. По суті, утворення спільної електронної пари являє собою перекриття двох електронних хмарин. Електронна пара почне рухатися навколо вас обох, але незабаром ви побачите, що ваш електрон воліє подовгу гостювати у Флора. І електронна хмарина буде зміщуватися в бік Флора.

Гідроген : Та це не важливо. Головне – спокій у хаті і щоб час від часу електронники гостювали у мене. Мій електрон припинить шаленіти й заспокоїться, тому що матиме друга.

Учитель : Повернемося до кабінету хімії і спробуємо оцінити цю ситуацію. Отже, між Флором і Гідрогеном утворився хімічний зв’язок за рахунок спільної електронної пари. Як він буде називатися?

Учні : ковалентний.

Учитель : Але чим він буде відрізнятися від ковалентного неполярного?

Учні : Спільна електронна пара зміщується до більш електронегативного елемента – Флору.

Учитель : Електронна пара зміщується до більш електронегативного елемента й певний час навколо Хлору будуть переважати негативні заряди, а біля ядра Гідрогену – позитивні. Молекула отриманої сполуки матиме два полюси. Такі молекули називаються диполями, а зв’язок – ковалентним полярним. Складемо схему утворення молекули HF.

    Н – атом Гідрогену                               F – атом Флуору

                1s¹                                                 1s²2s²2p⁵

 

                                                                            2p⁵

                                                           2s²     

      H ^. + ^. F :        H( : ) F :                      H         F

2.3.          Закріплення нових знань.   Трирівневі завдання.

1)     Складіть схему утворення Хлороводню (І рівень). 

            H + Cl         H ( ) Cl         H     Cl

2)      Складіть схему утворення води. (ІІ рівень) .

                       H + O  +  H           H( )O( )H

3)     Складіть схему утворення молекули СО₂ (ІІІ рівень).

                С  1s²2s²2p²

Нормальний стан                                     У збудженому стані

 

  

       2р²                                                                   2P³

      2S²                                                              2S¹

O: +  :C:  + :O               O(::)C(::)O                O  –  C  –  O

4)     Дано формули речовин :

HF; F₂; PH₃; O₂; Cl₂; CH₄;  H₂S;  N₂ .

         Однією рискою підкресліть речовини з ковалентним полярним зв’язком. Визначте об’єм газу, що утворився  в результаті взаємодії водню обсягом 6 л з азотом.

Укажіть тип зв’язку в молекулі газу. Складіть схему молекули цього газу.

ІІІ. Заключна частина  уроку.

1.1.          Домашнє завдання.

1.2.          Підбиття підсумків роботи на уроці.

Урок 3

Тема уроку :                             Йонний зв’язок

Мета уроку : дати поняття про новий вид хімічного зв’язку – йонний;

                       навчити учнів складати схеми утворення та електронні формули 

                       йонних сполук; зачувати, який взаємозв’язок існує між 

                       властивостями речовин і типом хімічного зв’язку.

Обладнання : Періодична таблиця Д.І.Менделєєва, таблиця „Йонний зв’язок”.

Тип уроку :   комбінований.

Методи :        рольова гра, дидактичні ігри, колективна робота, бесіда.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Основна частина уроку.

1.2. Перевірка домашнього завдання.

2.2. Актуалізація й коригування знань учнів

      1) Бесіда за запитаннями :

1.     Дайте визначення поняттю „хімічний зв’язок”.

2.     Який зв’язок називається ковалентним?

3.     Які види ковалентного зв’язку ви знаєте? Чим відрізняється ковалентний полярний від ковалентного неполярного зв’язку?

2) Робота в парах.

Завдання №1

1.     Визначте вид хімічного зв’язку в таких сполуках:

                     HF;  C₂H₆;  N₂;  Cl₂O₇.       

2.     Складіть електронні й структурні схеми утворення таких молекул :

                                          N₂;  SO₃ .

Завдання №2

1.     Визначте вид хімічного зв’язку в таких сполуках :

                    S₈;  PH₃;  Cl₂;  CO .

2.      Складіть електронні й структурні схеми утворення таких молекул : 

                    Cl₂;  NO₂ .

Завдання №3

1.     Визначте вид хімічного зв’язку в таких сполуках :

            SiH₄;  H₂;  H₂S;  N₂O₅ .

2.      Складіть електронні й структурні схеми утворення таких молекул : 

                      H₂;  P₂O₅ .

    Завдання №4

1. Визначте вид хімічного зв’язку в таких сполуках :

N₂;  NH₃;  C₆H₆;  F₂ .

2. Складіть електронні й структурні схеми утворення таких молекул: SiH₄; O₂  3. Обговорення виконаних завдань.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1.1.          Мотивація навчальної діяльності (Бесіда за запитаннями)

1. Визначте, чим відрізняються зовнішні електронні шари атомів лужних металів і галогенів.

2. Зіставте будову зовнішніх електронних оболонок атомів, зробіть висновок, щодо можливості утворення різнойменно заряджених йонів.

3.  Усвідомте принцип утворення йонного зв’язку.

Проблемне питання :

Що утримує атоми Натрію та Хлору в молекулі натрій хлориду?

1.2.          Повідомлення теми, мети й задач уроку

1.3.          Виклад нового матеріалу

1.4. Утворення йонного зв’язку на прикладі молекули натрій хлориду.

Рольова гра

Ведучий : На минулому уроці ми побували в дивному Хімічному містечку, де по сусідству мирно жили атоми. А якщо й виникали між ними конфлікти, як ми це вже бачили, то винні в тому були їхні ж зовнішні електрони, що поводилися іноді просто непередбачувано. Загляньмо ще раз у це містечко. Сьогодні чудовий сонячний день і всі жителі міста відпочивають. Подивіться: в саду поважно сидить Хлор і спостерігає за своїми електронами, що мирно граються. А по сусідству у своєму садку сидить чимось заклопотаний і дуже смутний атом Натрію. Довідаймося, що сталося.

Добридень, Натрію. Чим це ви так стурбовані?

Натрій: Мене дуже турбує мій електрон. Він увесь час бешкетує, нікого не слухає й увесь час намагається втекти з дому. Я не можу з ним упоратись.

Електрон : Досить тримати мене в заперті. Мені нудно. Я хочу жити, як електрони Хлору. Подивися, як їм весело!

Натрій : Заспокойся. Давай, я з тобою пограюся.

Електрон : Не хочу! Нудно! Відпусти! Втечу!

Ведучий : Ну а чому вам, пане Натрію, дійсно не відпустити електрон? Ви не справляєтеся з ним, а Хлор – гарний вихователь. Подивіться, які в нього виховані електронники!

Натрій : Я б з радістю подарував його Хлору, та ще не відомо, чи візьме він його. Я не хочу скомпрометувати себе в очах сторонніх, показавши, що мій електрон збунтувався проти мене.

Ведучий : А ви спробуйте. Може, все не так страшно.

Натрій : Доброго дня, сусіде Хлоре. Чи не відпустиш ти до мене погостювати свої сім електронів, а то мій знудився? Ти, мабуть, стомився від них.

Хлор : Добридень! Ти, сусіде. Краще відпусти свій електрон. Мої електрони стали такими домосідами: сидять удома й тільки команди віддають. Гей, Хлоре, ворушися, запроси до нас ще одного електронника. Нам не вистачає одного для ігор. Отож, Натрію,  відпусти свого електронника. Де сім – там і вісім. Мої заспокояться, та й тобі буде спокійніше, тому що без свого зовнішнього електрона ти станеш схожим на спокійного Неона. А він же ж благородніший з благородних.

Натрій : Я згоден, Хлоре. Бери мій електрон, виховуй.

Ведучий : Подивіться: тільки-но Натрій з легкістю віддав електрон на виховання Хлору, він став нерозлучний з ним. Куди б Хлор не пішов, Натрій слідує за ним.

Учитель : А тепер повернімося до реальності, у наш клас, подивімося н а схему утворення зв’язку та відповімо на запитання: чому раптом Натрій і Хлор стали нерозлучними?

а) Схема утворення молекули   NaCl. 

б) Дайте визначення поняттям „йон”, „йонний зв’язок”.

в) Поясніть механізм утворення йонного зв’язку на прикладі калій оксиду.

ІІІ. Закріплення

1.     Складіть схеми утворення алюміній хлориду та хлороводню. Вкажіть види зв’язку в цих сполуках.

2.     Порівняйте механізм утворення цих зв’язків.

3.     Чи можна розглядати йонний зв’язок як різновид ковалентного? Чому?

4.     Рольові ігри.

  Гра „Хто зайвий?”

Знайдіть ряд, в якому розташовані речовини з йонним типом зв’язку; ковалентним полярним; ковалентним неполярним типом зв’язку :

а) NH₃ , F₂ , NaCl ;                         б)  H₂ , O₂ , Cl₂ ;  

в) BaBr₂ , N₂ , PH₃ ;                       г)  CO₂ , SO₃ , P₂O₅ ;

д) ZnCl₂ , MgO , Fe₂O₃ ;                е)  CuO , OF₂ , F₂ .

Гра „Хрестики-нулики”

а) Укажіть сполуки тільки з йонним типом зв’язку :

HCl	MgS	Fe2O3
H2O	O2	CuO
ZnCl2	N2	NaCl

б) Укажіть сполуки з ковалентним неполярним типом зв’язку :

O2	CuS	CuCl2
HF	F2	FeO
MgO	CuO	P

5.     Складіть електронні схеми :

а) атома та йону Нітрогену;

б) атома та йону Барію;

в) атома та йону Флору.

6.     Складіть електронні схеми утворення зв’язку :

а) у  LiF (І рівень) ;

б) у  CaS (ІІ рівень);) у  AlCl₃ (ІІІ рівень)

Проблемне питання

Що відбувається з електронами в процесі таких реакцій? Запишіть рівняння реакцій взаємодії магнію з киснем і поставте ступінь окиснення кожного елемента.

2Mg⁰ + O⁰₂ = 2Mg⁺²O^-2

1.     Дайте визначення поняттям „окиснення”, „відновлення”.

а) Окисненням називається процес віддавання електронів атомами, молекулою або йоном.

б) Відновленням називається процес приєднання електронів атомами, молекулою або йоном.

2.     Порядок складання рівнянь з електронним балансом

а) 2Mg + O⁰₂ = 2Mg⁺²O^-2

   Mg^{0            -2e-}         Mg⁺²          2         відновник

  

    O⁰₂     ^{+2e- * 2 = 4}    2O^-2                         1        окисник

б) 3Cu⁰ + N⁰₂ = Cu₃⁺²N₂^-3

 

     Cu^{0           -2e-}             Cu⁺²          3      відновник

     N⁰₂        ^+3e-*2=6        2N^-3            1       окисник

IV. Узагальнення і закріплення матеріалу

1.     Розвязання хімічних рівнянь (колективна робота).

Закінчіть схеми хімічних реакцій. Укажіть окисно-відновні реакції:

    а)  Al + O₂                                 б)  CO₂ + H₂O

    в)  CaO + H₃PO₄                       г)  NH₃

    д)  Zn + НCl 

Зробіть висновок : яка з реакцій – сполучення, заміщення, обміну, розкладання – завжди є окисно-відновною.

2.     Для наведених нижче рівнянь реакцій методом електронного балансу підберіть коефіцієнти. Вкажіть окисник і відновник.

а)  Mg + FeSO₄  = MgSO₄  + Fe   (І рівень)

б)   Fe₂O₃ + C         Fe + CO₂     (ІІ рівень)

V. Заключна частина уроку

5.1.          Підбиття підсумків роботи на уроці.

5.2.          Виставлення оцінок.

5.3.          Домашнє завдання.

Урок 4

Тема :                           Кристалічні гратки

Мета : дати поняття про кристалічні гратки, познайомити учнів з атомною,

             молекулярною, йонною типами граток; висвітлити взаємозвязок між

             типом хімічного зв’язку, типом кристалічних граток і фізичними

             властивостями речовин.

Обладнання : кристали сірки, іоду, натрій хлориду, магній оксид, вода, лід;

              моделі кристалічних граток натрій хлориду, алмазу, графіту, іоду;

              таблиця „Типи кристаліних граток”.

Тип уроку :  комбінований.

Методи:       бесіда, самостійна робота, розповідь вчителя, інтерактивні ігри

                      „Ажурна пилка”, „Мікрофон”.

ХІД РОБОТИ

І. Організаційний момент.

ІІ. Основна частина уроку.

1.1.          Перевірка домашнього завдання.

1.2.          Актуалізація й коригування пізнавальної діяльності.

1)     Бесіда за запитаннями:

1.     Що таке хімічний зв’язок?

2.     Які електрони беруть участь в утворенні хімічного зв’язку?

3.     Який вид зв’язку називається ковалентним?

4.     Між якими елементами здійснюється ковалентний зв’язок?

5.     Які види ковалентного зв’язку ви знаєте? Чим вони відрізняються?

6.     Який зв’язок називається йонним?

7.     У чому виявляється подібність у механізмі утворення йонного та ковалентного типів зв’язку?

8.     У чому полягає основна відмінність цих типів зв’язку?

2)     Самостійна робота.

Варіант І

1.     Визначте тип  хімічного зв’язку в таких сполуках :

I₂;  Na₂S;  HI;  NH₃ .

2.     Складіть схеми утворення молекул між :

а) кальцієм і хлором;

б) воднем і сіркою.

Варіант ІІ

           1.  Визначте тип  хімічного зв’язку в таких сполуках:

                CS₂;  KF;  H₂;  Na₂O .

                 2.  Складіть схеми утворення молекул між :

                 а) калієм і киснем;

                 б) воднем і фосфором.

1.3.          Вивчення нового матеріалу.

1.            (Мотивація пізнавальної діяльності (повідомлення вчителя з демонстрацією кристалів натрій хлориду, сірки, іоду)

Вчитель: Зверніть увагу на те, що ці речовини у твердому стані є кристалічними, але властивості в них різні. Чому фізичні властивості різні? На цьому уроці ми маємо з’ясувати, яким чином побудовані кристали речовин, утворених сполуками з різним типом зв’язку, та зрозуміти, від чого залежать їх властивості.

2.           Інтерактивна гра „Ажурна пилка”

І етап

 Учні об’єднуються в шість початкових груп. Кожен учень одержує кружечок певного кольору (червоний, жовтий, синій, зелений, білий або коричневий). Кожна група одержує своє завдання.

Завдання для 1-ї та 4-ї груп

1.     Прочитайте в підручнику про йонні кристалічні гратки .

2.     Зверніть увагу на будову кристалічних граток (рис.).

3.     Визначте, сполуки з яким типом хімічного зв’язку мають йонні кристалічні гратки.

4.     Визначте, які властивості мають речовини з йонними кристалічними гратками, та заповніть таблицю.

Властивості речовини	Йонна кристалічна гратка	Тип хімічного звязку
Твердість
Температура кипіння
Температура плавлення
Розчинність у воді

Завдання для 2-ї та 5-ї груп

1.     Прочитайте в підручнику про атомні кристалічні гратки.

2.     Зверніть увагу на будову атомних кристалічних граток.

3.     Визначте, які властивості мають речовини з атомними кристалічними гратками.

4.     Який тип хімічного зв’язку характерний для речовини з атомними кристалічними гратками?

5.     Заповніть таблицю.

Властивості речовини	Атомна кристалічна гратка	Тип хімічного звязку
Твердість
Температура кипіння
Температура плавлення
Розчинність у воді

Завдання для 3-ї та 6-ї груп

1.     Прочитайте в підручнику про молекулярні кристалічні гратки.

2.     Зверніть увагу на будову молекулярних кристалічних граток.

3.     Визначте, сполуки з яким типом хімічного зв’язку мають молекулярні кристалічні гратки.

4.     Визначте, які властивості мають речовини з молекулярними кристалічними гратками, заповніть таблицю.

Властивості речовини	Молекулярна кристалічна гратка	Тип хімічного звязку
Твердість
Температура кипіння
Температура плавлення
Розчинність у воді

ІІ етап

Учні об’єднуються в експертні групи таким чином, щоб у першу ввійшли учні, що мають червоний кружечок, у другу – синій, у третю – жовтий, у четверту – білий кружечок і т.д.

Кожен учасник інформує решту учнів про зміст обробленої інформації. Експертна група аналізує матеріал цілком.

ІІІ етап

Учні повертаються в початкові групи для того, щоб поділитися знаннями, отриманими в експертних групах.

На цьому етапі відбувається коригування й узагальнення всієї інформації.

Для закріплення знань групами пропонуються завдання.

Завдання для 1-ї та 4-ї груп

Температура плавлення прозорої кристалічної речовини – 850 0С. Якого типу кристалічна гратка в цієї речовини?

Завдання для 2-ї та 5-ї груп

Визначте тип кристалічної гратки льоду.

Завдання для 3-ї та 6-ї груп

Якого типу кристалічну гратку має нафталін? На основі чого це можна визначити?

Кожна група знайомить клас з умовою свого завдання та висновками. Вносяться доповнення.

2.4.          Оцінювання результатів роботи на уроці

ІІІ. Заключна частина уроку

1.1.          Підбиття підсумків роботи на уроці

Інтерактивна гра „Мікрофон” (Передаючи мікрофон, вчитель ставить запитання)

Запитання :

1.     Чим ми займались на уроці?

2.     Чи досягли ми очікуваних результатів? Чому ви так вважаєте?

3.     Які питання виявилися важкими?

4.     Над чим необхідно ще попрацювати?

1.2.          Домашнє завдання

Тема :         Електролітична дисоціація кислот,

солей, основ

Мета : систематизувати й узагальнити знання з теми; перевірити рівень

             засвоєних знань, хімічних понять, уміння записувати повні й скорочені

            рівняння реакцій, характеризувати хімічні властивості основних класів

            неорганічних сполук; розвивати інтерес до предмета, навички

            самоаналізу, самоконтролю.

Обладнання : таблиці розчинності, реактиви: розчин натрій сульфату,

             сульфатної кислоти, хлоридної кислоти натрій гідроксиду,

             фенолфталеїн.

Тип уроку: Хімічний КВК

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Про конкурс учням повідомляється заздалегідь. Клас поділяється на дві команди, кожна з яких обирає собі капітана. На урок можна запросити учнів старших класів (краще з 11-го класу), які будуть членами журі, а також виконувати роль лаборантів.

ІІ. Конкурс „Більярд” (розминка для команд).

Команда „Катод”

1.     Що таке електролітична дисоціація?

2.     Від яких факторів у водному середовищі залежить (ступінь електролітичної дисоціації)?

3.     Що таке гідратна оболонка і гідратований йон?

4.     Які  електроліти називіаються слабкими, а які сильними?

5.     Хто вперше описав електролітичну дисоціацію?

Команда „Анод”

1.     Що таке ступінь електролітичної дисоціації?

2.     Чи правильний вислів : електролітична дисоціація – це процес розпаду електроліту на Йони під дією електричного струму?

3.     Що таке катіони, аніони?

4.     Назвіть випадки, коли реакції йонного обміну відбуваються до кінця?

5.     Що таке кислоти, солі, основи у світлі електролітичної дисоціації?

За кожну правильну відповідь кожна команда отримує по 1 балу.

ІІІ. Конкурс капітанів.

Хто швидше і правильно складе рівняння відповідних реакцій у молекулярному вигляді:

Капітан команди „Катод”

Cu2+ + 2OH         Cu(OH)2     ;

2H+ + SO-23         H2O  + SO2      .

Капітан команди „Анод”

Ca2+ +CO-23          CaCO3 ;

Pb2+ + SO-24          PbSO4  .

За правильне виконання завдання команда одержує 5 балів.

ІV. Конкурс „перевір себе”

Усі учні працюють самостійно, біля дошки – по одному представнику з кожної команди. Необхідно написати тільки ті реакції між речовинами, які відбуваються до кінця ( у молекулярному, повному йонному і скороченому вигляді).

Команда „Катод”

1.     Натрій гідроксид і сульфатна кислота.

2.     Аргентум нітрат і хлоридна кислота.

Команда „Анод”

1.     Ферум (ІІІ) хлорид і натрій гідроксид.

2.     Натрій нітрат і калій сульфат.

Помилки на дошці можуть виправити тільки члени команди. За правильне виконання учень одержує для своєї команди 5 балів. За кожну помилку знімається 1 бал.

Учень, який виправляє помилку, записує цей бал на свій рахунок.

V. Конкурс експериментаторів.

Від кожної команди в конкурсі бере участь один учень.

Команда „Катод”

У пробірках 1, 2, 3 знаходяться розчини натрій сульфату, хлоридної кислоти, натрій гідроксиду. За допомогою якісних реакцій визначити речовини.

Команда „Анод”

У пробірках 1, 2, 3 знаходяться розчини натрій хлориду, сульфатної кислоти, калій гідроксиду. За допомогою якісних реакцій визначити речовини.

         За правильне виконання завдання кожен учень одержує для своєї команди 5 балів.

VI. Конкурс „Неуважний лаборант”

Лаборант демонструє досліди з рядом порушень : не правильно насипає, наливає речовини, закріплює пробірку, нагріває суміші, визначає запах речовини тощо. Команда, що виявить більше помилок у діях лаборанта, перемагає в конкурсі.

         На аркушах учні відзначають помилки лаборанта і передають записи журі. Якщо відповідь правильна, команда одержує 5 балів. За кожне доповнення нараховується 1 бал.

VIІ. Конкурс „Хімічна естафета”

Кожна команда одержує аркуш, на якому записана схема хімічних перетворень.

         Перший учень записує реакцію в молекулярному вигляді, другий – у повному йонному вигляді. Потім аркуш передають на другу парту і т.д. за правильне  і швидке виконання завдання команда одержує 5 балів.

Команда „Катод”

CuO      CuCl2       Cu(OH)2        Cu(NO3)2       CuSO4.

                                    

                                                                              Cu(OH)2

Команда „Анод”

Fe2O3         FeCl3         Fe(OH)3       Fe(NO3)3        Fe2(SO4)3.

                                                                                     Fe(OH)3

VIІІ. Самостійна робота

Завдання для самостійної роботи

Варіант А

1.     Проведіть експеримент, який би демонстрував електролітичні властивості таких солей, основ, кислот :

а) кислоти : хлоридна, сульфатна, фосфатна;

б) розчинні солі : Натрію, Магнію, Алюмінію, а також силікатної (конторський клей), фосфатної, хлоридної кислот;

в) основи: гідроксиди Літію, Натрію, Калію, Магнію, Алюмінію.

Результати експерименту узагальніть. Виявлені закономірності сформулюйте у вигляді правил, законів, теорій. Під час проведення експерименту зверніть увагу, що стрілка гальванометра не завжди показує одну і ту саму силу струму. Зясуйте причину цього явища, виходячи із визначення сили струму і будови електролітів. Дотримуйтеся умов проведення експерименту (об’єми розчинів повинні бути однаковими).

Висновки ілюструйте рівняннями електролітичної дисоціації й розрахунками.

2.     Йони натрію зумовлюють передачу нервових імпульсів в організмі, тому кухонна сіль – життєво необхідна речовина. Обчисліть кількість йонів натрію і хлору, яка щодня потрапляє у ваш шлунок (добова норма використання солі – 20 г).

Варіант В

1.     Перевірте на електропровідність:

а) розчинів гідроксидів калію і барію;

б) розплаву солі натрій нітрату;

в) розчину сульфатної кислоти.

Проаналізуйте види хімічних зв’язків у цих речовинах. Визначте, які зв’язки і чому руйнуються в результаті їх розчинення. Напишіть рівняння дисоціації.

Пам’ятайте : багатокислотні основи, солі багатоосновних кислот, багатоосновні кислоти дисоціюють ступінчато.

         Зробіть висновки:

1)     які електроліти називають основами?

2)     Які електроліти називають солями?

3)     Які електроліти називають кислотами?

2.     Розрахуйте кількість речовини йонів Кальцію і Хлору, що утвориться після повної дисоціації 15 г 20-відсоткового розчину кальцій хлориду.

Варіант С

1.     Напишіть рівняння електролітичної дисоціації :

а) лугів: натрій і калій гідроксидів;

б) солей: натрій хлориду, алюміній хлориду;

в) кислот: нітратної, сульфатної, оцтової, дигідрогенсульфідної.

2.     Обчисліть, яка кількість речовини йонів Натрію утвориться в 120 г 10-відсоткового розчину натрій нітрату внаслідок його повного розпаду на йони.

IX. Підведення підсумків конкурсу.

УРОК - СУД

Тема :             Корозія металів і способи захисту від корозії

Мета:  закріпити знання учнів про суть корозії металів, способи захисту від

             неї; розвивати інтерес до хімії, навички конспектування, здатність

             вибирати в потоці інформації головне, суттєве; сприяти формуванню 

             активної життєвої позиції.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Хід уроку

Учитель: На минулому уроці ви дізналися  про явище корозії металів. Сьогодні у нас буде незвичайний урок – урок-суд. Дозвольте мені зіграти на цьому засіданні суду роль судді, а вашим однокласникам (називаються прізвища) -  відповідно ролі прокурора, адвоката, свідків з боку обвинувачення і захисту. Решті учнів пропонується роль присяжних. Ви повинні уважно спостерігати за ходом засідання суду, а потім заповнити документ „Довідка від присяжного”, яка і буде основою для вердикту присяжних.

Суддя: У цьому приміщенні ми заслухаємо справу №1. Корозія, тобто явище руйнування металів, звинувачується  в завданні величезної шкоди народному господарству. Отже, з обвинувачувальним словом виступає прокурор, який викладе суть справи.

Прокурор : Я звинувачую Корозію в тому, що вона знищує велику кількість металів. Щороку з її вини людство втрачає від 1 до 1,5 % усього металу, який добувається з надр землі, пропадає 20 % світового обсягу добутої сталі.

Корозія може мати два обличчя. Це залежить від середовища, у якому вона здійснює свій злочин. Корозія може називатися Хімічною, якщо її жертва знаходиться в середовищі, яке не проводить  електричного струму (у газах, нафті) за високих температур, коли неможлива конденсація водяної пари. Тоді пані Хімічна Корозія нищить апаратуру печей, деталі двигунів внутрішнього згоряння, лопаті газових турбін, хімічну апаратуру. Суть руйнування відображає рівняння :

 4Fe + 3O₂ + 6H₂O = 4Fe(OH)₃   .

Метали, оточені вологою, зустрічаються з пані Електрохімічною Корозією. Вона уражує підводні частини суден, парові котли, металеві споруди і конструкції під водою, в атмосфері, прокладені під землею трубопроводи тощо. Поряд з хімічними процесами (відщеплення електронів) тут відбуваються й електричні (перенесення електронів від однієї ділянки до іншої). Коли метал контактує з іншими металами або містить домішки, то між речовинами виникає гальванічний елемент. Тим більше вони знаходяться в електроліті. Суть корозії заліза, що знаходиться в контакті з міддю і розчином слабкої кислоти :

A⁺   на залізі:  Fe – 2e = Fe²⁺

                               Cu

(йони Fe²⁺  переходять у розчин).

Йони Н⁺ середовища рухаються до міді, де розряджаються (катод) :

2H⁺ + 2e = 2H⁰            H₂ .

Я виклав вам суть звинувачення, а тепер прошу надати можливість виступити свідкам, які доповнять його.

Суддя : Надаю слово економістові, свідкові з боку звинувачення.

Економіст: Корозія металів завдає великої шкоди економіці. Людство зазнає величезних матеріальних втрат у результаті корозії трубопроводів, деталей машин, суден, мостів, морських конструкцій, технологічного обладнання. Корозія зменшує надійність роботи обладнання : апаратів високого тиску, парових котлів, металічних контейнерів для токсичних і радіоактивних речовин, лопатей і роторів турбін, деталей літаків. Враховуючи можливість корозії, доводиться підвищувати міцність цих виробів, а , отже, витрачати більше металу. Корозія призводить до простою виробництва. Заміна зіпсованого обладнання спричинює втрати сировини, продукції та енергії. Корозія забруднює продукцію.

         У 1990 – 1996 рр. У світі було виплавлено 2,5 млрд тонн заліза і сталі. Водночас близько 1/3 цього металу було принесено в жертву „рудному дияволу” – перетворилося на іржу.

Через корозійну тріщину в одному з реакторів стався сильний вибух на заводі, який виробляє капролакт (поблизу міста Скантрі в Англії).

Суддя: Слово для захисту має адвокат.

Адвокат: Мені дуже важко захищати мою клієнтку, пані Корозію, адже вина її величезна. Але хочу навести факти, які, може, хоч трохи загладять її вину і пом’якшать вирок високого суду. Моя клієнтка не могла б скоїти своїх злочинів, якби обставини не були для неї дуже сприятливими.

Передусім, я звинувачую людей, які своєю безгосподарністю, халатністю самі створюють умови для злочинів Корозії. Вони далеко не завжди використовують способи захисту металів від її впливу. А таких способів існує багато. Я прошу вислухати свідка, який ознайомить присутніх зі способами захисту металів.

І свідок: Залежно від природи металу, умов, а також призначення металевих виробів застосовують різні способи боротьби з корозією. Один із них – неметалічні та металічні покриття. До неметалічних покриттів належить покриття виробів з металу лаками, фарбами, емаллю, каучуком (гумування).

Таку продукцію покривають іншими металами. Її нікелюють, хромують, оцинковують тощо. Метали, які захищають інші метали і вироби, називають прожекторами або жертвенними анодами. Це справді жертви, які приносяться на вівтар корозії. Такі речовини називаються інгібіторами – уповільнювачами корозії. Їх додають до кислот, нафти під час перевезення в цистернах.

Засоби захисту від корозії були розроблені завдяки сумлінній і напруженій праці вчених, постійного творчого пошуку спеціалістів, і їх треба вміло використовувати.

Адвокат : Прошу слова!

Суддя: Будь ласка.

Адвокат: Хочу ще зауважити, що іноді самі метали виявляють безхарактерність і провокують пані Корозію на злочин. Наведу приклади, які доводять, що метал може не піддаватися руйнуванню.

У 1820 р. один англієць купив на Уралі листове залізо для покриття будинку, у якому розташувався парламент. Упродовж 170 років дах не фарбували, не лакували, не ремонтували, до наших днів там навіть не з’явилися сліди іржі.

         Ще один приклад. Поблизу Делі стоїть величезна колона, що важить 6,5т, її висота – 7,2 м, діаметр – 42 см в основі та 30 см на вершині. Колона встановлена в 415 році.

Водночас ми маємо втрати заліза приблизно 10% від його річного вироблення.

Хіба це не свідчить про характерність заліза?

Прокурор: Протестую. Прошу слова.

Суддя: Протест приймається. Прошу прокурора висловити свої міркування.

Прокурор: Наведені приклади зовсім не свідчать про вину самого заліза. Секрет заліза з Уралу полягає в тому, що його виплавляли із залізних руд за допомогою не кам’яного , а деревного вугілля, яке не містить шкідливих домішок, наприклад Сульфуру. Щодо індійської колони, то вчені ще не знають, як був отриманий метал, з якого вона зроблена. Але ця таємниця без сумніву, стане колись відомою, так само як секрет місячного заліза, причиною корозійної стійкості якого є сонячний вітерець – потік електронів, протонів, що постійно випромінюються Сонцем у міжпланетний простір. Ці частинки вихоплюють з поверхні місячних речовин кисень і викидають його у Всесвіт. А залізо дістає проти кисню стійкий імунітет. Тепер воно не лише на Місяці, а й у земних умовах успішно відбиває атаки пані Корозії.

Адвокат: У мене запитання до прокурора.

Суддя: Будь ласка!

Адвокат : А чим ви поясните такий факт? У Середземному морі знайшли залишки корабля, металеві частини якого виглядали не гірше, як у нового судна.

Прокурор: І знову ж таки все можна пояснити. На дні, де вода майже нерухома, дуже мало кисню – головного помічника пані Корозії. Без нього руйнування металів відбувається дуже повільно.

Адвокат: Ще раз прошу слова для свідка з боку захисту.

ІІ свідок: Хочу навести факти, що характеризують пані Корозію з позитивного боку.

Іноді корозія приносить користь людям. Сьогодні інженери змусили корозію „виписувати” складні заплутані лінії на металевих пластинах, на яких потім розміщують мініатюрні радіодеталі. Завдяки цьому розміри приймачів різко зменшилися. Цікаво, що такий прилад має чистіший звук. Бачите, підсудна Корозія може покращити якість продукції.

А індійські інженери та вчені зуміли перетворити шар іржі  ... на захисне покриття. Для цього на виріб зі сталі, покритий іржею, наносили спеціальну суміш і одержували міцний чорний панцир.

Суддя: Мені здається, що ми можемо закінчувати сьогоднішнє засідання суду. Прошу кожного з присяжних заповнити виданий йому документ і висловити свою думку.

(Присяжні заповнюють „Довідку від присяжного”, а суддя, прокурор, свідки опрацьовують запропоновану їм додаткову літературу про корозію, роблять виписки у своїх зошитах).

„Довідка від присяжного”

Я, присяжний ... (імя, прізвище), вважаю, що Корозія  ... (винна , невинна).

1. Свій висновок зробив на основі того, що зрозумів :

    а) суть злочину Корозії полягає в ...;

    б) є факти, що підтверджують вину Корозії (навести їх).

2. Роблячи свій висновок, взяв до уваги помякшуючі обставини ....  .

3. Пропоную створити в суспільстві такі умови, щоб Корозія не могла здійснювати своїх злочинів.

Суддя: На цьому засідання суду зі справи №1 закінчено. Вирок буде винесено після аналізу довідок від присяжних на наступному засіданні.